Протягом століть ремесла були одним із основних способів забезпечення життєдіяльності міст і поселень. Тож одна із задач сучасності – збереження й популяризація народних ремесел, що традиційно передаються з покоління у покоління, і є важливим ідентифікатором нації. У світі, насиченому технологіями, ремесло стає одним із небагатьох шансів познайомитися з історією через власний досвід.
Таку можливість у Йонаві надає едукаторка Раса Кулітє-Лібєнє. Майстриня вже десять років працює в Йонавському краєзнавчому музеї при Культурному центрі.
Одним із ремесел, яким захоплюється Раса та якому навчає дітей і дорослих – виготовлення свічок із натурального воску. Займатися цим почала з 2014 року, з тих пір як спробувала цю справу в дитячому таборі, працюючи вчителькою. Майстриня не обмежується лише знаннями про виробництво свічок, але й розуміється на аспектах і традиціях бджільництва, що були важливою частиною її сімейної історії протягом декількох поколінь у Литві. Цими знаннями вона також ділиться на свої освітніх заходах.
Раса Кулітє-Лібєнє брала участь у виставці Народних майстрів Йонавського краю і планує також бути активною в інших заходах цього року.
За словами майстрині, існує декілька способів виготовлення свічок: 1) занурювати гніт у гарячий віск (враховуючи довжину гніту, вертикально, пошарово); 2) наливати віск на гніт зверху; 3) заливати віск у спеціальні залізні форми та, отримавши листи вощини, скручувати з них свічки. Свічки на майстер-класах виготовляють з початку осені і до весни, як це робили у давнину.
За десять років Раса склала двадцять три едукаційні програми для дітей і дорослих. Кожна з них по-своєму цікава. Наприклад, на заходах, присвячених традиціям пастухів, учасники перевдягаються у пастуший одяг і виготовляють музичні інструменти, що допомагають пасти худобу. На заходах, де вивчають столярство і якості деревини, учасники мають можливість зробити дитячу іграшку. На інших едукаціях валяють м’ячики з вовни, вивчають методи обробки льону, виготовляють ялинкові прикраси, маски до свята вигнання зими Užgavėnės, писанки і шкрябанки до Великодня, роблять «сади» (в Україні – «павуки») із соломи, цукерки із карамелі, декорують тканинні мішечки, плетуть вироби із верби вільнюського краю і навіть виготовляють традиційні литовські пояси.
Як ви бачите, Україна й Литва має багато спільних традицій. Не зважаючи на технологічний прогрес, ручна праця цінується в наш час, набуваючи як поширення, так і ексклюзиву. Ви маєте можливість теж долучитися до народних традицій і навчитись новій автентичній справі у талановитих майстрів сучасності.
Детальніше про едукації ви можете дізнатися за номером телефону +370 60120070, Раса Кулітє-Лібєнє.
Дарина Вовк
