Цьогоріч День вишиванки припадає на 18 травня. Це прекрасне міжнародне свято, метою якого є збереження та популяризація давньої народної традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення – щороку третього четверга у травні. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки, але завдяки натхненним і творчим людям не обмежується одноманітністю.

Коли запровадили День вишиванки, а також іще чимало цікавого розкаже Оксана Менткевич – українська освітянка і талановита майстриня, яка працює у Йонавському районному центрі соціальних послуг, а також бере участь у багатьох українсько-литовських заходах. 

Оксано, коли і як народилося святкування Дня вишиванки?

 Уперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Того року вишиванки одягнула така велика кількість студентів, що згодом свято набуло міжнародних масштабів.

Пишаюся тим, що задовго до святкування Дня вишиванки на рівні міста Харкова, у 2012 році студенти і викладачі Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу, де я працювала, підтримали ідейницю свята Лесю Воронюк. Перше наше свято не передбачало обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Та наступного року з ініціативи адміністрації було організовано урочистий концерт і незабутня фотосесія у сквері «Стрілка». Вдячно зазначу, що нас підтримували кооператори Харківщини та їх друзі з Канади. Кожного року додавались до святкування нові родзинки: конкурси, флешмоби, відеоролики, дефіле. Коли День вишиванки в Україні почали святкувати в третій четвер травня, ми це свято об’єднали з Днем матері й родини. Слова з пісні «Мені сорочку мама вишивала, неначе долю хрестиком вела» на концертах мали більш зворушливе значення, коли в актовій залі були присутні цілі  родини у вишиванках.

Що мають знати люди про вишиванку?

Сорочка-вишиванка – це душа української культури. І вона не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів українського народу. Вишиванка є давнім оберегом, тому що символи, вишиті на ній, мають глибоке сакральне значення. Схеми вишивок-оберегів передавались з покоління в покоління, дійшли до наших днів і зараз використовуються вишивальницями для оздоблення сучасних вишиванок. Вишитий узор розміщувався навколо шиї, на передпліччях рукавів, на грудях, на подолі. Основна увага приділялась оздобленню рукавів, що було вшануванням працьовитих рук.

Які особливості слобожанської вишиванки?

На Харківщини вишиванки оздоблювали і геометричними, і рослинними символами. Це прямі та хвилясті лінії, прямокутники, ромби, які служили символами добра. Улюбленим рослинним орнаментом нашого регіону є хвиляста гілка, навколо якої розміщуються стилізовані квіти, листя, ягоди. Часто зустрічається зображення Дерева життя. Слобожанська вишивка виконується білими, сірими, червоними нитками.

Чи були у твоєму житті цікаві історії, пов’язані з вишиванкою?

Одна загадкова історія є. Перебираючи скриню на горищі у батьків, знайшла льняну вишиту сорочку. Низ сорочки був обрізаний і в деяких місцях тканина обірвана, але дуже добре збереглися рукава з чудовим рослинним орнаментом. Мої родичі підтвердили, що сорочка належала прабабусі та розповіли абсолютно різні трагічні історії, пов’язані з нею. Яка з них правдива, важко тепер з’ясувати. Зараз сорочка знаходиться на реставрації в Балаклійському краєзнавчому музеї.

Пам’ятайте: вишиванка – символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування та занепаду. І досі ми говоримо: «народитися в сорочці» – тобто бути щасливою та успішною людиною. Останнім часом традиційний український одяг швидко й широко входить у сучасну моду. Тож будьмо сучасними, не залишаючи традицій!

Здоров’я всім нам, вишиванкового настрою та скорішої Перемоги! Тримаймося!

Яна Вовк